Понеділок, 20.11.2017, 21:07
Вітаю Вас Гость | RSS
Адреса ЗШ № 3
37500 м. Лубни Полтавської обл. вул. Олександрівська, 8/2 Телефон:(05361)6-18-52 e-mail:school3_lubny@ukr.net
Корисні посилання
http://president.gov.ua/ http://rada.gov.ua/ http://www.kmu.gov.ua/ http://civic.kmu.gov.ua/ http://ukc.gov.ua/
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 32
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Лубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

Головна » 2017 » Жовтень » 2 » ГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА РІДНОГО КРАЮ
10:17
ГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА РІДНОГО КРАЮ

ГЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА РІДНОГО КРАЮ

 

Як кільця старого дерева зберігають пам'ять свого росту

і свого життя, так і Земля зберігає пам'ять свого минулого...

Пам'ять ця записана у гірських породах і ландшафтах.

Пам'ять, яка може бути прочитаною та зрозумілою людиною.

 

( Положення « Міжнародної декларації прав пам’яті Землі»)

 

Наш рідний край – це земля з унікальними можливостями як для відпочинку і туризму, так і для розвитку науки. А її  геологічні компоненти є однією з найважливіших складових природного середовища, у якому  ми живемо. Вони є невід’ємною частиною природи й мають надзвичайно важливе значення.  З одного боку – це джерело мінеральної сировини, від якої залежить економіка нашої держави. З іншого – це  унікальні за різноманітністю природні ландшафти, створені безліччю геологічних процесів. Дуже часто Земля приховує від людського ока найголовніші таємниці своїх надр. Тому нагромадження порід різного складу залежно від фізико-географічних умов їх формування або відслонення, за визначенням геологів, мають не тільки велике науково–пізнавальне значення для геологічної науки,  а й часто створюють неповторні природні ландшафти, приваблюючи найвибагливіших цінителів природи. І щоб скористатися цим потенціалом нашого краю, необхідно передусім забезпечити належне їх збереження й утримання, бо в разі знищення не можуть бути відновленими ні за яких умов і зникають з поверхні Землі назавжди .

Тому ми –   учні 10- А класу  Лубенської зош І-ІІІ ступенів №3, вихованці гуртка «Географічне краєзнавство» ДЮКСОТ «Валтекс», наш керівник,  учитель географії зош №3 –  Яковенко Лариса Миколаївна, любителі активного способу життя й небайдужі до природи рідного краю – провели обстеження й дослідження одного з об’єктів його геологічної спадщини .

До кар’єру села Покровська Багачка Хорольського району ми дісталися велосипедами. Під час своєї першої мандрівки милувалися гарними краєвидами навколо Шершнівки, Тарасівки, Березняків. Цей кар’єр утворився в 2015 році в результаті вибирання суглинку для будівництва автодороги Київ – Харків – Довжанський. І як наслідок – у стінці кар’єру можна спостерігати унікальне відслонення  різних відкладів.

Перший етап дослідження передбачав польове обстеження об’єкта. До складу робіт входило: робота з картами, їх прив’язка до місця розташування кар’єра, детальне обстеження і описання, відбір зразків порід, мінералів, визначення стану відслонення, фотографування в цілому та його фрагментів, встановлення стратиграфічної послідовності  відкладів у  розрізі,  їх особливостей. Наступним етапом було опрацювання та аналіз зібраних матеріалів, систематизація літературної й історичної  інформації про природу території в далекому минулому. В результаті цієї роботи ми зробили висновок , що  зміна генетичних типів відкладів у стінці кар’єру тісно пов’язані з кліматичними умовами краю. Різні за кольором і структурою горизонти   відповідають зміні льодовикових (холодних)  і міжльодовикових (теплих) епох. Бурі  та темні відклади    свідчать про вологий тропічний чи субтропічний клімат.  Для  холодних і сухих умов типовими є світлі  й пористі леси.

 Відомо, що останній з льодовикових періодів почався майже мільйон років тому, в плейстоцені четвертинного  періоду. Під потужними багатокілометровими покривами льоду (2,5 -3 км)  знаходилася  і значна частина Європи, в тому числі й наш край. Досягнувши найбільшого розвитку близько 250 тис. років тому, льодовики північної півкулі стали поступово скорочуватися, бо період зледеніння не був безперервним.    Під час вивчення горизонтів ми довели, що льодовики кілька разів зникали, змінюючись  міжльодовиковими епохами, коли клімат був теплішим за сучасний.   Про це свідчить чергування у розрізі кар’єру бурих і світлих горизонтів з різною структурою. Повне танення льодів відбулося всього лише близько 20 — 25 тис. років тому і зараз ми живемо в кінці четвертої епохи четвертинного зледеніння, в більш теплому проміжку часу, в інтергляціалі.

  • площу серед 4-х зледенінь (окське, московське, дніпровське, валдайське) займало дніпровське зледеніння. Це зледеніння найбільше вплинуло на природу  нашого рідного краю.  На дні кар’єру можна  спостерігати величезні обкатані валуни, а у його стінках – шар з різнозернистого піску, гальки та гравію. Це все – «подарунки»  льодовика. До речі, гірські породи, які ми тут знайшли не є властивими для нашої місцевості. Червоні граніти, мармури, лабрадорити «принесені» із Житомирщини, гнейси, кварцити, халькопірити, доломіти, граніти-ріпаківі, вапняки й піщаники –  з Кольського півострова та Балтійського щита.  

Поряд з кар’єром розташована балка Полога, вона є також результатом дії вод льодовика, який танув. Відомо, що лесові породи, які є основою формування чорноземів, –  це також результат зледенінь.

Під час обстеження плейстоценових відкладів  ми знайшли на дні кар’єру  орнаментовані уламки глиняного посуду, кістки  і  їх  фрагменти, кременеві сколи –  сировину для виготовлення знарядь праці. Нас зацікавили ці артефакти й ми звернулися за інформацією до колишнього голови Покровськобагачанської сільської ради Левченка Анатолія Анатолійовича та працівника сільської ради – Семенюти Романа Михайловича.  Вони повідомили, що, дійсно, в кар’єрі місцевими жителями були помічені цікаві знахідки.  І в квітні 2015 р. з  цього приводу до Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської облдержадміністрації звернулися представники Покровськобагачанської сільської ради та місцеві краєзнавці.  Незабаром обласна комісія  на чолі з

О. Б. Супруненком (директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кречевського) обстежила цю територію і дала на запит усне пояснення, що – це залишки палеостоянки доби пізнього бронзового віку. Роман Михайлович переповів, що уламки  кераміки та знарядь праці, кістки свійських тварин – це   залишки життєдіяльності аріїв ( ІІ–ІІІ тис. до н.е.) – стародавніх народів індоєвропейської мовної сім'ї, що в основному займалися скотарством.

Розріз у стінках кар’єру  та археологічні знахідки відкривають цікаві таємниці природної та історичної спадщини нашого краю. На нашу думку, він має наукову цінність, яка визначається інформативністю для досліджень. У розрізі є широка можливість спостереження за горизонтами та різними відкладеннями, що дасть змогу розшифрувати періодичність четвертинного зледеніння, прогнозувати  подальші кліматичні зміни, відтворити умови існування давньої людини. Ми переконані, що це відслонення може слугувати джерелом інформації для науковців і дасть їм змогу вирішити нові історико-геологічні питання. Навчальне значення цього об’єкту визначається доступністю до оглядання.  Його можна використовувати для проведення навчальних та пізнавальних екскурсій для учнів і студентів. Рекреаційно-туристичне й екологічне значення розрізу полягає у застосуванні його як об’єкта екологічних стежок, у туристсько-краєзнавчій роботі.

Отже,   є розріз плейстоценових відкладів у кар’єрі с. Покровська Багачка є цінним геолого-географічним об’єктом, що має наукову, навчальну, рекреаційно-туристичну, екологічну цінність. Нині його експлуатація призупинена, але видобуток сировини може відновитися,що призведе  до пошкодження або й повного руйнування розрізу. Тому, ми переконані, що він повинен бути збережений як комплексна пам’ятка неживої природи й археології місцевого значення.

На сьогоднішній день ми готуємо звіт про нашу пошукову роботу для Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя батьківщина – Україна».

 

                                                                       Булах Олег, Сухопара Ірина,

                                                   учні 10-А класу Лубенської зош І-ІІІ № 3,

                                         вихованці гуртка «Географічне краєзнавство»

                                                                                     ДЮКСОТ «Валтекс»

Переглядів: 29 | Додав: Альона | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]